Фільм «Проєкт “Бабця”» справив на мене сильне враження, оскільки при перегляді мимоволі починаєш проводити паралелі між сучасними подіями з тими, про які, з гордістю, а іноді й з радістю згадують героїні фільму. Волею-неволею починаєш замислюватися над майбутнім, яке постає перед нашою державою та громадянами, над дилемами взаємовідносин між людьми, які знаходяться по різні сторони барикад, та над важливістю пам’ятати минуле.
Проєкт «Бабця»
Проєкт «Бабця»
Три онуки вирушають разом зі своїми бабусями в анархічну подорож у минуле – складне роуд-муві про міжпоколіннєвий діалог у Великобританії, Німеччині та Угорщині. «Проект «Бабця» – семирічне дослідження про те, як три молоді чоловіки приймають свою культурну спадщину через надзвичайні життя своїх бабусь: англійської шпигунки, танцівниці з нацистської Німеччини й угорки-комуністки, яка пережила Голокост. Фільм зачіпає класичні цінності і табуйовані історичні теми, і використаний у ньому метод не менш важливий, бо він дозволяє зрозуміти дух сучасної молоді.
Режисер
Балінт Ревес
Балінт Ревес почав працювати в кіноіндустрії ще в дитинстві у якості актора. Після цього він перемістився на інший бік камери, і відтоді займається монтажем, пише сценарії, працює продюсером і режисером. Він закінчив Брайтонський університет у 2012 році. Після випуску заснував власну продюсерську компанію Gallivant Film. Балінт зосереджується на створенні фільмів на суперечливі теми, використовуючи непрості методи – наприклад, його перший повнометражний документальний фільм «Проект «Бабця» знімався сім років, а фільм «Іще одна історія з новин», котрий він продюсував, був про журналістів, які документують кризу біженців у сімох різних країнах. Цей другий фільм був відібраний у конкурсні програми МКФ у Карлових Варах, кінофестивалю в Загребі, а також МФДК в Амстердамі. У співпраці з Джошуа Лофтіном, номінованим на британську премію BAFTA, він скоро завершить гібридний поетичний документальний фільм «LFD-Hope». Крім того, він є членом команди, що створює «Імперію снів» — перший глобальний аудіовізуальний архів снів, який виставляли в галереях у Берліні, Лондоні, Джакарті й Будапешті.
Вибране: Дар (2017), Проект «Бабця» (2017)