Як Новояворівськ вчиться дивитися документальне кіно та вирішувати конфлікти

06 липня 2023

Розповідаємо, як Мережа кіноклубів документального кіно DOCU/CLUB заохочує людей в українських містах і селах самостійно вирішувати локальні проблеми  та яких результатів вдається досягти.

 

Передрук з Інформаційної платформи «Шерифи для нових громад».

 

 

 

Ольга Коваль – із Новояворівська, Львівської області. Ольга – юристка за освітою, шість років працює в системі безоплатної правової допомоги, а також є членкинею комісії з питань захисту прав дітей при міській раді. 

 

Ольга Коваль

 

Новояворівськ – місто, яке має понад 31 тисячу людей, кілька державних установ – і жодного суду. Ні однісінького. Щоб подати заяву в суд, місцеві мешканці їздять до інших міст. Суди перевантажені, розглядають заяви про цивільні спори довго, іноді роками. Доводиться витрачати гроші на поїздки, на адвоката. Усвідомлюючи обсяг витрат і мороку, багато хто не звертається до суду і продовжує жити і страждати в невирішеному конфлікті. 

 

Ця ситуація наштовхнула Ольгу на думку, що у багатьох справах, з якими люди стикаються у повсякденному житті, до суду вони могли би і не звертатись – адже існують інші способи, якими можна, принаймні, спробувати залагодити деякі потенційні чи наявні конфлікти чи суперечки. 

Так у житті Новояворівська з’явилось нове для міста поняття – медіація. 

 

Медіація – це досудовий та альтернативний спосіб вирішення спорів та суперечок, де між опонентами з’являється посередник. Він – чи вона – і допомагають  мирно врегулювати конфлікт. В той час як між людьми, що мають спірне питання, може бути досить високий градус негативних емоцій та напруження, медіатор зберігає нейтралітет та намагається знайти золоту середину, не стаючи на бік жодної зі сторін. 

 

В обласних центрах, таких, як Львів чи Вінниця, процедуру застосовують часто – є багато успішних кейсів. У Новояворівську, як розповідає Ольга, 99 відсотків людей почули про неї вперше. 

 

Тренінг для посадових осіб Новояворівської громади

 

Можливо, хтось і знав у Новояворівську про цей спосіб вирішення конфліктів, але - де шукати медіаторів? А якщо хтось і знав, де, то не наважувався, бо хоч ті були і з дипломами, і грамотні й добрі люди, але до 2021 року - не “узаконені”, тобто, було незрозуміло, на що вони мають право, які у них обов’язки, яка відповідальність, як держава може перевірити й оцінити їхню роботу. 

 

І ось 16 листопада 2021 року Верховна Рада України ухвалила Закон “Про медіацію”, яким визначила права та обов’язки медіатора та сторін медіації, порядок проведення медіації та підстави її припинення, а також вимоги до змісту договору про проведення медіації та до змісту угоди за результатами медіації. З 15 грудня 2021 року він набув чинності та може застосовуватися на практиці.

 

“Медіацію практикують в бізнес-середовищі, в сімейних спорах, в соціальній сфері, в IТ, в роботі з громадами тощо. Наприклад, застосування медіації в сімейних конфліктах зменшує кількість справ у суді до 60%. Саме в родинній сфері медіацію практикують найчастіше”, – розповідає Ольга. Однак, варто зазначити, що медіація не застосовується до справ про домашнє насильство.  

 

Як членкиня комісії з питань захисту прав дитини, юристка часто стикається з класичними побутовими суперечками сімей. 

 

“Уявімо колишнє подружжя. Воно має спільну дитину, яка проживає з одним із батьків. Батько, наприклад, хоче її частіше бачити, а мама не дозволяє –  часто в розлучених пар є якісь претензії одне до одного.  Тут у батька є два варіанти: або звернутися до суду, щоб визначити графік побачень з дитиною, або ж звернутися до медіатора – третьої особи, незалежної. Через попередні образи і конфлікти з батьком дитини мама може і не хотіти з ним спілкуватись.  А медіаціатор допоможе  знову почати розмовляти одне з одним і домовлятися на основі логіки й інтересів дитини, а не емоцій. І якщо медіатор працює при центрі безоплатної правової допомоги, то він - на державній службі, його послуги - безкоштовні. А таких центрів в Україні багато, доїхати до найближчого зазвичай - недорого. 

 

Але як донести знання про медіацію і можливості скористатися нею до мешканців Новояворівська?  

 

DOCU/CLUB у Новояворівську

У грудні 2022 року Ольга побачила у соціальних мережах оголошення про те, що Мережа кіноклубів документального кіно DOCU/CLUB приймає заявки на створення локальних кіноклубів.

 

Кіноклуби на той час вже працювали по всій Україні, показували  документальне кіно, модератори проводили з глядачами обговорення фільмів і в процесі навчали прав людини та пояснювали, як їх захищати. 

 

Ользі сподобалась ідея – юристка подала заявку і вже в січні запустила у Новояворівській громаді перші покази у новоствореному кіноклубі Docudays UA “Янтар” при бюро правової допомоги Львівського місцевого центру безоплатної вторинної правової допомоги. 

 

Тренінг для староства Новояворівської громади.

 

“Я вже трішки знала до цього роботу Мережі DOCU/CLUB, бачила кілька документальних фільмів на кінопоказах у Львові. Хотілося, щоб мешканці нашої громади також мали можливість переглядати такі фільми і, головне, потім їх обговорити”, – розповідає юристка.  

 

Документальне кіно відрізняється від ігрового – і для глядача, який раніше не був знайомим із жанром, може здатися незвичним. Документальне кіно  показує дійсність такою, якою “підгледіла” її в реальному житті знімальна група.  

 

За пів року юристка показала громаді 12 фільмів. Запрошення на покази розсилала в місцеві групи та навіть обдзвонювала людей, що зацікавились подією, особисто – щоб ніхто точно не забув про таку можливість. На показах, де були військові, показувала “Остапа”; до днів пам’яті Революції гідності – документальну стрічку про Євромайдан. На покази, куди вдавалося залучити переселенців, кликала чиновників, що могли відповісти на їхні питання щодо адаптації у новій громаді. 

 

Того ж року Мережа DOCU/CLUB в рамках програми “DOCU ДІЄ 2.0” оголосила серед  кіноклубів конкурс  на адвокаційні проєкти, спрямовані на вирішення конкретних проблем у громадах. Учасники конкурсу мали визначити важливу проблему в громаді, обрати фільми на дотичну до неї тематику, щоб через її обговорення спільно пошукати способу вирішення  проблеми. Ольга вже знала, яку проблему хоче вирішити, які фільми покаже, яких фахівців запросить у кіноклуб і якого результату хоче досягти. Подалася на конкурс і стала учасницею адвокаційної програми “DOCU ДІЄ 2.0”

Медіація і відвага

Тож перед Ольгою постало завдання із “зірочкою” – розповісти про медіацію людям, які анічогісінько про неї раніше не чули, і переконати місцеву владу офіційно запровадити в громаді послуги медіатора. 

 

За підтримки Мережі DOCU/CLUB Ольга провела для місцевих мешканців тренінг, на який запросила досвідчену медіаторку. Щоб унаочнити процедуру,   фахівчині / тренерки навіть розіграли невеличку виставу. 

 

Тренінг для староства Новояворівської громади.

 

“Ми показали, що відбувається, коли клієнт спілкується з медіатором, як виглядає сесія. Метою нашого адвокаційного проєкту було пояснити мешканцям громади, куди звернутися. І навчити представників органів державної влади та місцевого самоврядування спрямовувати людину до медіатора системи безоплатної правової допомоги”, – пояснює Ольга. 

 

Для посадових осіб міської влади Ольга проводила тренінги за участю сертифікованого медіатора зі Львова. 

 

“На ці тренінги ми намагалися залучити всіх, кому це було би корисно – і відділ освіти, і ювенальну превенцію, і службу у справах дітей, і практичних психологів зі шкіл.  

 

Один із тренінгів був розрахований на старостів сусідніх громад –  в рамках проєкту ми би просто не встигли об'їздити кожен старостат. Тому ми запросили старостів на воркшоп, який проводила сертифікована медіаторка. І там вже роз'яснювали, що робити, якщо розв’язання суперечки у їхньому регіоні потребуватиме такої послуги. 

 

Хоча для людей це поняття було зовсім новим, одна староста по завершенню тренінгу сказала: “Виявляється, я все життя займалася медіацією. Просто не знала, як це називається”. Бо  коли у селі, скажімо, дві сусідки щось не поділили, вони зазвичай біжать із цим питанням у сільську раду”, – пояснює Ольга.

Очікування і надії

Зараз юристка чекає результатів розгляду звернення команди кіноклубу до міської ради. 

 

“Ми подали піврічний план заходів, розписаний для міської ради, – що вона покроково має зробити, щоб медіація працювала в нашій громаді. Зараз чекаємо на результат розгляду. 

 

До листопада 2023 року ми точно будемо проводити інформаційну кампанію щодо користі медіації – плануємо залучати й сусідні громади, з якими ми тісно географічно пов’язані”, – говорить Ольга. 

 

У плані ініціативної групи кіноклубу Docudays UA “Янтар” при Новояворівському бюро правової допомоги Львівського місцевого центру безоплатної вторинної правової допомоги є пропозиція для міської ради  відкрити в штаті міськвиконкому штатну посаду медіатора/ки й запросити на роботу фахівця/фахівчиню – щоб люди, між якими виникають суперечки та конфлікти, мали  можливість швидко й зручно розв’язати їх - у  своєму місті, через найкращий доступний спосіб, відомий в історії людства, – посередництво в мирних переговорах.

 

Фото із особистого архіву Ольги Коваль


Розвиток Мережі DOCU/CLUB фінансується Посольством Швеції в Україні, Національним фондом на підтримку демократії (NED) та Fondation de France.

 
Думки, висновки чи рекомендації належать авторам/авторкам та упорядникам/упорядницям цієї публікації і не обов’язково відображають погляди урядів чи благодійних організацій цих країн. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори/авторки та упорядники/упорядниці.


Проєкт "Громадські центри права в Україні" реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.