В березні минулого року за Вознесенськ, що на Миколаївщині, точилися тяжкі бої з російськими окупантами, на території громади є кілька сотень зруйнованих і пошкоджених житлових та інфраструктурних об’єктів. Щоб не пропустити ворога до Миколаєва, в перші дні російської агресії довелося підірвати два мости: залізничний через Південний Буг і автомобільний через річку Мертвовод на трасі до обласного центру. І влада, й активісти Вознесенська вже зараз планують завдання для повоєнної відбудови. Також у місті багато переселенців, зокрема молоді. Їм треба допомогти адаптуватися на новому місці, по можливості забезпечити роботою, щоб вони могли стати “своїми поміж своїх” - це завдання “на зараз”.
І в плануванні відбудови міста, і у практичному вирішенні нагальних завдань воєнного часу активну участь беруть активісти БО “Фонду громади Вознесенська”. А також не полишають важливу для громади роботу по очищенню навколишнього середовища, розпочату задовго до повномасштабної війни.
До війни Вознесенськ разом із Миколаєвом, Первомайськом та Южноукраїнськом очолювали перелік найзабрудненіших міст області, а Вознесенський район взагалі вважається одним із найбільш забруднених в регіоні. Тож 5 років тому “Фонд громади Вознесенська” взявся за проблеми, які багатьом здавалися “непідйомними”: упорядкування складування побутових відходів, перевиховання містян, які звикли спалювати листя й сухостій в приватному секторі, очищення та облаштування річкових берегів та у цілому - мінімізація негативних впливів життєдіяльності людей на Південнобузький басейн. А щоб люди захотіли мінімізувати свій негативний вплив, потрібна була масштабна просвітницька робота, заохочення й залучення молоді.
Рита Жукова
“Про можливості, які з’явилися в активних українців завдяки кіноклубам Мережі DOCU/CLUB, ми з Юлею Гуртовою дізналися із соціальних мереж минулого року. Ідея впливати на громаду через показ документальних фільмів і їх обговорення, залучати молодь до громадського активізму, навчати методів активної співпраці з владою і участі у прийнятті рішень влади - це нас одразу ж запалило. У грудні 2022 року написали заявку на відкриття кіноклубу, успішно пройшли конкурс, тримісячне навчання і відтоді працюємо”, - розповідає співзасновниця кіноклубу документального кіно Docudays UA при БО “Фонд громади Вознесенська” Рита Жукова.
Покази влаштовують не лише у закритих приміщеннях – приміром, в Агенції економічного розвитку чи у школах, – а й на майданчику просто неба, у фанзоні в Парку Січової слави, який облаштувала Молодіжна рада Вознесенська. Вечорами там можна дивитися документальні фільми із колекції Мережі DOCU/CLUB.
Діяльність клубу, за словами Жукової, координується з роботою Молодіжної ради міста, тому в кіноклубних заходах бере участь багато молоді. Причому, найбільше, що, за словами Рити, радує, – це небайдужість юнаків і дівчат до того, що відбувається навколо.
“Після кожного показу молодь активно обговорює побачене, дискутує з експертами, яких долучаємо до заходів. Була вражена, що молоді люди так реагують на документальні фільми. Адже картини непрості, вони несуть глибокі сенси. І ми бачимо, як молоді люди змінюють своє ставлення до явищ, котрих раніше, можливо, й не помічали. Приміром, показували фільми на екологічну тематику – “Край електросміття” австралійського режисера Девіда Феделя чи український фільм “І кожна річка” Олесі Моргунець-Ісаєнко... Думки людей після перегляду змінюються, на багато речей вони починають по-іншому дивитися й коло симпатиків, лобістів важливих для майбутнього міста ідей постійно зростає”, – поділилася спостереженням громадська діячка.
Саме активні дискусії під час показів, за її словами, допомогли втілити у громаді низку важливих задумів, а також дали поштовх для участі в інших заходах і програмах. Зокрема, спонукали модераторок кіноклубу ініціювати у громаді адвокаційний проєкт “ЕКО_МОЛОДЬ: Відроджуємо традиції компостування”.
Висаджування дерев в рамках проєкту
Річ у тім, що останнім часом на Вознесенському полігоні твердих побутових відходів (площа - 12 га, введений в експлуатацію 1958 року) почастішали масштабні пожежі, які тривають від 2-3 днів до тижня і неабияк шкодять довкіллю та мешканцям сусідніх населених пунктів. Одна із причин їх виникнення – викиди біогазу, що утворюється від гниття органічних решток, які потрапляють на полігон, головним чином, із приватних домогосподарств. А у Вознесенську майже 70% такої забудови.
Мета проєкту – зменшити негативний вплив полігону ТПВ на навколишнє середовище та здоров’я мешканців. Шлях: популяризація компостування у приватних домогосподарствах міста, що зменшить кількість органіки, яка потрапляє на полігон.
За словами іншої співкоординаторки місцевого кіноклубу Docudays UA Юлії Гуртової, тема поводження з органічними відходами справді дуже болюча для громади, де понад 11 тисяч домогосподарств. Місцевий полігон уже на 90% заповнений відходами - у тому числі, і з людських городів.
Юлія Гуртова
“Полігон дуже часто, практично щоліта, самозаймається від великої кількості органіки. Рекультивація й пересипання сміття шарами ґрунту не допомагає. За кілька років до війни було дослідження, яке виявило, що понад 70% відходів, які складуються на полігоні, – органічного походження. Ми хотіли хоча б зменшити цю кількість, впроваджуючи програми з компостування”, – розповіла Гуртова.
У межах адвокаційного проєкту, підтриманого Мережею DOCU/CLUB, провели два воркшопи – один із молоддю на тему можливостей компостування, інший – з представниками управління комунального господарства, обговорили план поводження із твердими побутовими відходами. За підсумками підготували перелік доповнень до відповідного міського плану. Зокрема, запланували долучити до групи з розробки міського Плану молодь та громадськість, разом розробити нову карту проєктів на наступні 3 роки і внести у План пропозицію зі створення компостної станції громади Вознесенська та компостного кластеру із сусідніми громадами району, що дозволить зменшити кількість органічних відходів на полігоні у кілька разів.
Воркшоп з напрацювання рекомендацій
Активісти розповідають про можливості компостування школярам, роздають буклети та інші матеріали дорослим. А ще за участю молоді впорядковано зону відпочинку на річці Південний Буг. Зокрема, встановлено пірс, лежаки, облаштовано волейбольний майданчик, вивезено сміття.
“Купатися там не можна, це рекреаційна зона для відпочинку та спілкування. Але вона дуже популярна. Я там часто проїжджаю, сама люблю це місце, то бачу, що воно ніколи не пустує. Люди відпочивають, спілкуються, граються з дітьми”, – розповідає Рита Жукова.
Еко-акція “Намалюй чисту планету”
Юлія Гуртова запевняє, що активісти не планують зупинятися на досягнутому. “Мене, приміром, як волонтерку та жительку Вознесенська хвилює те, що великий автомобільний міст через річку Мертвовод, який сполучав два мікрорайони міста та був основним шляхом до Миколаєва, Херсона і Криму, зруйнований. Замість нього зробили тимчасову переправу, що порушило русло річки та зруйнувало її береги. Зараз міст починають відновлювати. І ми плануємо, тільки-но завершаться роботи, домогтися, щоб русло відновили та створили на березі зону відпочинку. Там велика територія, можна облаштувати цікаві й корисні для городян простори”, – вважає співзасновниця кіноклубу Мережі DOCU/CLUB у Вознесенську Юлія Гуртова.
Під час толоки на річці
І це – лише перші кроки до оновлення міста, яке має стати комфортним не лише для всіх його “корінних” жителів, а й для тих, хто сюди приїздить, у тому числі, і втікаючи від війни. За час російської агресії до Вознесенська приїхали приблизно 4 тисячі ВПО, значна частина з яких – молодь. Інтегрувати їх у громаду міста, створити умови для розвитку молоді, залучити до активізму й адвокаційних кампаній – одне з головних завдань “Фонду громади Вознесенська” і кіноклубу Docudays UA, вважають Рита Жукова і Юлія Гуртова.
Розвиток Мережі DOCU/CLUB фінансується Посольством Швеції в Україні, Національним фондом на підтримку демократії (NED) та Fondation de France.
Думки, висновки чи рекомендації належать авторам/авторкам та упорядникам/упорядницям цієї публікації і не обов’язково відображають погляди урядів чи благодійних організацій цих країн. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори/авторки та упорядники/упорядниці.
P.S. Проєкт "Громадські центри права в Україні" реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.
Автор: Владислав Обух
