Ними стали Валентина Єреза, Каріна Манько та Олена Кочетова. І саме до них відправляються брендовані подарунки – худі, футболки та блокноти.
Згідно з умовами, для участі в конкурсі необхідно було написати пост у соціальних мережах з історією про добрі справи – про те, як допомогли ви чи вам. Роботи наших переможниць відповідали усім умовам, а найголовніше – вони були справді надихаючими.
Валентина Єреза розповіла чудову історію про маленьку добру справу дівчини з потягу, людяний жест, про який авторка пам’ятає вже багато років:
«Ось і завершився Тиждень документального кіно! Це був цікавий час для спілкування з учасниками перегляду і обміркування важливих для себе тем. Настав і мій час розповісти історію добра, людяності і небайдужості, яка запам'яталася мені на все життя.
Ця історія трапилася зі мною дуже давно...Потяг Запоріжжя-Херсон, травневі свята, квиток майже останній був, і я їду на Таврійські ігри в Каховку. Сідаю в потяг, попутницею виявилася дівчина, старша за мене років на 10... Познайомилися, їхали, спілкувалися і раптом мені дзвінок – негайно потрібно повертатися. Виходжу на найближчій станції, місто Нікополь, ніч... А моя попутниця теж саме виходить. Каже мені: «Ти куди? Коли потяг?» Відповідаю, що потяг вранці, буду сидіти на вокзалі. «Ти що? Тут, сама, на вокзалі, уночі?» – здивувалась вона і запропонувала мені піти з нею додому.
Ми прийшли, її матуся нас радісно зустріла, борщем смачнючим з пампушками нагодувала, погомоніли трохи. І вклали мене, як царицю, у білосніжну постіль. Вранці розбудили і на таксі провели на вокзал на мій потяг до Запоріжжя.
На жаль, про цю дівчину нічого не знаю і номеру телефону не запитала. Але мене вразило те, що вона мене не залишила саму на вокзалі і не злякалася мене привести до себе додому. Є на світі добрі люди!!!»
Олена Кочетова розповіла нам, наскільки важливою для людей із порушеннями зору є підтримка оточуючих. Ось її історія:
«Бути щасливим просто! Треба лише уважно придивитися до навколишнього світу, суттєвіше прислухатися до свого внутрішнього світу й запитати себе: «А що для мене робить навколишня дійсність доброго і що роблю саме Я для впровадження добрих справ?» І, о чудо, з’ясується, що ми живемо у світі добрих справ. Вони навколо нас усюди.
Як люди з функціональними порушеннями зору, ми можемо виступати бенефіціарами, набувачами добрих справ, і це зрозуміло – у сьогоднішньому світі людина з інвалідністю по зору все ще не може на рівних, безбар’єрно бути інтегрованою в суспільство умовно здорових людей. Саме тому ми вдячні тим добрим людям, які, маючи певні матеріальні та людськи ресурси, допомагають нам в організації екскурсійних та паломницьких поїздок до цікавих місць нашої області та країни.
Дивовижним чином у рамках цієї поїздки добрі справи починають множитися та поширюватися. Водії автобусів виказують толерантність та повагу, екскурсоводи готують екскурсії з урахуванням особливостей сприйняття інформації. І самі люди з інвалідністю по зору починають творити добрі справи по відношенню до інших людей! Вони допомагають тим, кому складно пересуватися, попереджають про небезпеки, підказують місце розташування тих чи інших об’єктів, висловлюючи добрі слова та побажання!
На разі, добрі справи можуть ґрунтуватися на інших засадах. Тут мова йде про мотивацію, активізацію можливостей людини з функціональними порушеннями зору. А що можуть такі люди? (мова про людей із порушеннями зору – ред.) Багато чого. Інша справа – те, що вони про це можуть і не здогадуватися. Але на шляху кожної людини має зустрітися добрий чарівник, який допоможе людині реалізувати власний потенціал. Наприклад, психолог чи тренер зі скандинавської ходи.
Сталося так, що в нашому місті існує клуб зі скандинавської ходи для людей із функціональними порушеннями зору. Тренер цього клубу під час кожного тренування творить добрі справи для людей з інвалідністю по зору. Він вірить у них! Він транслює: «Ти зможеш!» І людина з тотальною втратою зору проходить із супроводом регулярно, за будь-якої погоди, 7 кілометрів по берегу моря. І знову відбувається диво! Добрі справи починають множитися і поширюватися в рамках клубу на інших людей. Залучаються нові члени клубу, люди стають більш відкритими, набувають нових навичок, стають щасливішими!
Формула щастя є. Хочеш бути щасливим – твори добрі справи або усвідом, скільки добрих справ відбувається саме для тебе!»
Каріна Манько у своїй історії розказала про класний приклад самоорганізації людей зі схожими потребами; ініціатива, яка в результаті перетворилась на громадську організацію:
«Так сталося, що в 2014 році моя родина вимушена була переїхати з рідної домівки у нове невідоме місто на Черкащині. Було важко морально, матеріально і взагалі невідомість бентежила...
Пройшов час і я зрозуміла, що зворотньої дороги немає. У мене діти, їх треба вчити та розвивати. Але позашкільне навчання нам було тоді недоступне у зв'язку з неможливістю сплачувати за гуртки. Я вирішила шукати такі ж родини, які вимушені були виїхати з Луганської та Донецької області, для спілкування та спільного проведення часу з нашими дітьми.
Так, до нашої ініціативи нам вдалось залучити майже 100 дітей. Ми не брали за свою роботу жодної оплати чи благодійних внесків. Згодом ми стали долучати родини, які мають дітей з інвалідністю, де діти спільно з батьками займались творчістю, малювали піском, працювали з кінетичним піском.
Наша ініціатива існує й досі. Нас підтримали великі організації, які надали нам обладнання для роботи та матеріали. Дітки продовжують спілкуватись, творчо розвиватись і вже є певні досягнення.
Ось так, через допомогу собі, я та моя команда змогли допомогти іншим».
Команди Мережі DOCU/CLUB та Zagoriy Foundation сподіваємось, що ці історії, так само як і нас, зможуть надихнути вас на добрі справи. А ще хочемо нагадати, що у будь-якій ситуації та у будь-який час є місце для добрих справ. І пам’ятайте: усе велике починається з малого.
Конкурс історій про добрі справи був організований з нагоди Щедрого Вівторка («офіційного» дня добрих справ, цього року – це 30 листопада) як спільна ініціатива Мережі DOCU/CLUB та Zagoriy Foundation та проводився з 22 по 28 листопада. Переможців конкурсу оголосили 30 листопада.
Проєкт «Мережа DOCU/CLUB — за реформи!» фінансується Європейським Союзом та Національним фондом на підтримку демократії.
