Які стрічки демонструють та як відгукуються реальні історії у з цих фільмів глядачам — далі у матеріалі.
Хмельниччина: вимушене переселення під час війни та катастроф
Одним зі способів, який правозахисники та активісти використовують, щоб залучити громадськість до обговорення теми порушень прав людини й підвищити рівень правової свідомості громадян, є правові кінопокази, організовані у співпраці з кіноклубами Docudays UA. Після початку війни багато таких кіноклубів призупинили свою діяльність. Та віднедавна на територіях, де не ведуться бойові дії, засідання почали відновлювати.
У Хмельницькому перший від початку війни кінопоказ у межах кіноклубу Docudays UA відбувся 26 квітня. Приурочили його до роковин Чорнобильської катастрофи, а до перегляду обрали фільм «Десять років відчуження» українського режисера Сергія Буковського — стрічку про те, як через десятиріччя по трагедії живе зона відчуження. Засідання, до якого долучилися понад два десятки учасників, відбулося онлайн.
«У фільмі ми бачили і страшні наслідки аварії, і людей, які вимушені були покинути рідні домівки. Тому під час перегляду мимоволі виникали паралелі з теперішнім часом, коли світ опинився під загрозою катастрофи через ядерний шантаж російського агресора, а мільйони українців, рятуючись від війни, покидають свої оселі», — поділилася враженнями від стрічки начальниця відділу комунікацій та правопросвітництва Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Хмельницькій області Оксана Банкова.
У Хмельницькому кіноклуб діє на базі обласної універсальної наукової бібліотеки. Співпраця Регіонального центру з надання БВПД у Хмельницькій області та книгозбірні триває вже третій рік. Саме з ініціативи Регіонального центру на початку 2020 року в бібліотеці розпочали активно проводити кінопокази, а юристи центру стали постійними експертами під час засідань кіноклубу. Від початку співпраці за участі фахівців системи безоплатної правової допомоги в Хмельницькому переглянули та обговорили 20 фільмів.
Житомирщина: права національних меншин та супротив окупації
Відновив свою роботу і кіноклуб при Регіональному центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Житомирській області. Кінопоказ відбувся в Обласному соціальному гуртожитку для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, переглядали стрічку «Боротьба Джамали».
Що спільного між подіями лютого 2014 та 2022? Збройна агресія російської федерації та порушення територіальної цілісності України. Тоді прихована, а зараз відкрита. Шведська режисерка та журналістка Елін Йонссон змалювала особистий і потужний портрет надзвичайно талановитої жінки. Журналістка зафільмувала життя Джамали та її родини в Україні і Криму, змалювавши її трагічну сімейну історію та переслідування кримських татар на тимчасово окупованому півострові Крим.
«Коли приходять чужинці, вони йдуть до твого дому, убивають усіх і кажуть: ми не винні», — такими словами розпочинається пісня «1944», яку заспівала Джамала на пісенному конкурсі Євробачення. Цими словами можна описати ті злочини, які вчиняла радянська влада щодо депортованих кримських татар у 1944, так само вони актуальні для подій анексії Криму у 2014 і набувають нових сенсів після повномасштабного вторгнення у 2022 році.
Кадр з фільму «Боротьба Джамали»
«Наш кіноклуб молодий — у квітні виповнився лише рік від першого засідання. Символічно що і тоді, і зараз для кінопоказу обрали стрічку «Боротьба Джамали». Це дуже щира та трагічна історія. Після перегляду обговорюємо на конкретних прикладах порушення, з якими стикаються люди під час війни та окупації», — розповідає фахівчиня Регіонального центру з надання БВПД у Житомирській області Дар’я Гончарова.
До обговорення кінострічок долучаються експерти. Цього разу була запрошена регіональна координаторка взаємодії з громадськістю Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Житомирській області Олена Коваленко. Вона поділилася своїми спогадами про події 2014 року, окупацію, розповіла про власну сімейною трагедію — її бабуся була незаконно засуджена та відбувала покарання у таборах лише за те, що під час війни залишилась у Криму та знала німецьку мову. Це стало приводом для звинувачень у співпраці з німецькими окупантами. Олена Коваленко також розповіла порушення прав людини, які фіксують на окупованому півострові та роль офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у захисті порушених прав.
Система БПД також долучена до документування воєнних злочинів, і під час кінопоказів фахівці системи розповідають учасникам заходу про те, що таке воєнні злочини та як про них можна повідомити, якщо стали свідками чи потерпілими.
Тернопільщина: воєнні злочини та дискримінація біженців
На Чортківщині відновлено онлайн-перегляд документальних фільмів про права людини на базі «Кіноклубу на вулиці Зеленій». Чергова зустріч кіноманів відбулася в рамках інформаційно-просвітницької кампанії «Про міжнародне гуманітарне право — мовою документального кіно». Організатор заходу — ГО «Гельсінська ініціатива ХХІ». Фахівці Чортківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги залучаються до правового кінозалу як експерти, щоб пояснити складні правові питання простою мовою.
У квітні глядачі переглянули дві кінострічки: «Біотоп» та «Мовчазна війна». Участь у переглядах взяли студенти, жителі Чортківщини та працівники бюро правової допомоги.
Короткометражна стрічка німецького режисера Пауля Шольтена «Біотоп» відобразила реалії біженства в невеличкому містечку Німеччини, ставлення місцевих жителів до біженців та їх прийняття у суспільстві. Ця тема в умовах війни набуває нового звучання. З дискримінацією у 2014 стикнулись внутрішньо переміщенні особи. А у 2022 чимало українців стали біженцями та можуть також стикатись з різним ставленням у громадах, які їх приймають.
Друга кінострічка «Мовчазна війна» розповіла про злочинний режим в Сирії, що призвів до війни. Тисячі сирійських жінок стали жертвами сексуальних злочинів та катувань, перебуваючи у полоні. Жінки у фільмі дають рідкісні та сумні свідчення пережитого. Вони — голоси злочинів режиму, що супроводжуються масовими та брутальними порушеннями міжнародного гуманітарного права та прав людини.
Після перегляду фільмів учасники обговорили неприпустимість вчинення воєнних злочинів проти цивільного населення, важливість дотримання основних принципів міжнародного гуманітарного права.
«Актуальність обраної теми очевидна з огляду на повномасштабну агресію російської федерації проти України, що супроводжується масовими та брутальними порушеннями міжнародного гуманітарного права та прав людини», — зазначив голова ГО «Гельсінська ініціатива ХХІ» Олександр Степаненко.
Харківщина: життя в окупації та європейський вибір
Реальні історії завжди цікаві. Мультфільми з проєкту «Всі, хто хотіли, поїхали» дивилися і обговорювали учні 8 класу Кегичівського ліцею. Модерувала захід головний юрист Лозівського бюро правової допомоги Анастасія Кушнір.
Діти дізналися про те, що режисерка проєкту Ксенія Кравцова вишукувала історії за допомогою низки громадських організацій, які працюють у царині захисту прав ВПО та мешканців тимчасово окупованих територій. Цікаво, що майже всі 10 мультфільмів створені в різних техніках, зокрема мальованої класичної анімації, стоп-моушен-анімації, предметної анімації тощо.
Школярі обговорювали історії Тетяни, Світлани, Миколи Івановича, Андрія та Муміне — це реальні ситуації з Криму, Луганська та Донецька.
Один з учасників сказав, що історія саме Андрія, який залишився в окупованому Судаку заради сина, дуже схожа на його власну. Дівчата сумували й раділи разом з іншою героїнею, Тетяною, яка віднайшла своє покликання в Донецьку, допомагаючи жінкам.
Кожна історія мультфільму — про долі звичайних людей, зруйнованих війною.
Скріншот з онлайн-заходу кіноклубу медіапросвіти Docudays UA «ДУМАй!»
Чугуївський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги спільно з кіноклубом медіапросвіти Docudays UA «ДУМАй!» запропонували жителям Чугуївської, Височанської, Лозівської та Слобожанської громад Харківської області переглянути онлайн документальну стрічку «Томек В.».
У фільмі польська режисерка Анна Вєцковска розповідає про 12-річного Томека. Після уроків хлопець дбає про свою родину: підробітки, переїзд до нової квартири, пошук різдвяних подарунків — усе це для Тома не проблема… Через призму життя героїв кінострічки демонструється Польща напередодні вступу до Європейського Союзу.
Під час активного обговорення порушувалось питання захисту трудових прав дітей та підлітків, європейської інтеграції Польщі та України, а також волонтерства, яке набуло широкого розмаху під час війни.
Модератор правового кінозалу — фахівець зі зв’язків з громадськістю Чугуївського місцевого центру з надання БВПД Юрій Чумак підкреслив, що Польща, вступивши в 1999 році до НАТО та в 2004 році до ЄС, забезпечила собі швидке економічне зростання, значний поступ у питаннях забезпечення прав людини та безпеку від зовнішніх загроз.
«На жаль, Україні цього не вдалося досягти, чим скористалася росія, яка нині намагається окупувати нашу країну. Але завдяки мужності воїнів ЗСУ, активності волонтерів і згуртованості всіх українців ми обов’язково переможемо! І Україна нарешті доєднається до європейської спільноти», — зауважив Юрій Чумак.
В очікуванні нашої перемоги фахівці системи БПД продовжують свою роботу на правозахисному фронті. Вони не лише допомагають людям вирішити свої проблеми у правовий спосіб, а й проводять правопросвітницькі кампанії. І правові кінозали — частина цієї важливої щоденної роботи.
