Коли надворі холодно і трохи тоскно, на пост прем’єра обрано осінь, а самотніх перехожих вітер жене додому в обійми сім’ї та вечері, мені чомусь хочеться зануритися в нове й незвідане, а головне – тепле!
Думаю, я не один маю такі бажання. Не просто думаю, а – впевнений! І раптом мені пощастило… У вечір п’ятниці, 30 жовтня, цього (бурхливого і неспокійного) року, коли робочий день сконав і не приніс бажаної впевненості в завтрашньому дні, я потрапив в одне дуже цікаве товариство. У клуб документального кіно «Кіноклуб Docudays UA при ГО MART».
І що страшного я щойно сказав?! Так, це вам не трилери і комедії якісь, про вампірів у купальниках і в кінотеатрах надивитись можна. Це серйозна громадська правозахисна організація «MART» і не менш серйозні фільми, які показують нам світ і душу людську ніби навиворіт, а не ретушують дійсність казками. Коротко, лаконічно й красиво – як вірш.
Та спочатку навіть не про кіно. Зібралося тепле, як я й хотів, душевне таке товариство. Зсунули столики колом (просто лицарі круглого документального столу), вмостилися зручно й почали пити чай з пиріжками та печивками. Надворі ж – холод, тож чай і пиріжки з маком (з’їв і усміхнувся) – саме те, що треба – головне й вічне. І от ми зігрілися, познайомились і після третього пострілу хтось сказав: «Біллі, заряджай!» В образі Біллі була славна дівчина – Надя Самардак-Криволапенко, а замість кінотеатру – дискусійний клуб «Експертна думка».
І от цей чудовий витвір, який ми споглядали, змусив нас замислитися про те глибоке й потаємне, але водночас високе й світле – про мрії! Фільм називався «Коли-небудь ми станемо щасливими». Головний герой, п’ятнадцятирічний юнак із Богом забутого маленького й депресивного польського містечка мріяв знімати фільми. Зухвало, авжеж! Жив він без батьків, із дуже екстравагантною бабцею, яка полюбляла викурити цигарочку, мала ще добру кебету й була своєму онукові найкращим другом. У природі й не таке буває. Хлопець вирішив не баритися й втілити свою мрію вже зараз, тож почав знімати спочатку на стареньку мобілку, потім на поганеньку камеру – оповідки про мрії своїх сусідів і дітей у пісочниці, запитував бомжа на сміттярці про його дитячі фантазії й допитувався в однокласників, ким вони хочуть стати.
Все за стандартом нашого часу: маленька дівчинка хотіла бути принцесою, хлопченя – драконом, а його зразкові однолітки мріяли бути футболістами популярного польського клубу. Однокласники нашого юного творця хотіли бути хто ким, але головне – щоб яскраво, красиво й модно (в основному). А один хлопець хотів бути – терористом! А «що»? Прикольно, сучасно, грошовито і, знову ж таки, дівчата любитимуть, вони ж обожнюють поганих хлопців, чи не так?! Приблизно така, мабуть, у підлітка була логіка. Але родзинкою цієї документальної картини було те, що хлопець зміг подарувати декому з однокласників один день мрії. Отакий малолітній чарівник із невідомого нікому містечка. Одній емо-діві, яка – уявляєте – любила дітей, наш чарівник зміг подарувати день у дитячому садку. Розкуту сексі-ґьорл, котра мріяла бути моделлю, привів у модельне агентство, а терориста-початківця – …в тюрму! Куди ж його, хворого на всю голову?! Там йому й розповіли, яке світле майбутнє його чекає. Не здійснив наш вигадник-режисер тільки мрії своєї бабці. Вона ж бо сказала, що в далекій юності мріяла про такого внука, як він. Схитрувала старенька, але внукові – приємно. Отака казочка, друзі.
Фільм, звісно, так і просився, щоб його обговорили, бо ж зачепив за живе. Згадували і свої мрії та фантазії, що в кого збулося і чого ще би хотілося. Наївні дитячі бажання й дорослі фантазії. Весело було й сумно водночас, адже багато років по тому багато хто зрозумів, якими наївними вони були, і що деякі мрії – дурненькі, а інші – навіть небезпечні. Дорогою додому я почувався значно краще – день видався на славу. Після перегляду фільму й після обговорення за чашкою тонізуючого напою в мене лишився приємний післясмак, що наводив на думки про проблеми світобудови, енергію бажань і тендітність людської душі. Тож приходьте до нас на вогник – і буде вам щастя!
Текст: Сергій Блєднов
За розкладом показів кіноклубу слідкуйте на його сторінці:
https://www.facebook.com/groups/707100922767861/
