«Дніпро не болото», або дискусія після «фільму «зонґ»

Разом із режисеркою Світланою  Потоцькою дивились фільм «зонґ». Стрічка є своєрідною розповіддю про Замглайські болота - природний заказник у Чернігівській області, один із найбільших болотних комплексів Лівобережжя України. За радянських часів у цих місцях діяв торфобрикетний завод, який майже знищив унікальну  біосферу «болота». Тільки після отримання статусу природного заказника природа почала відновлюватись.

Фільм обрали не випадково, його тема тісно переплітається з херсонською проблематикою. «Переглядаючи фільм «зонґ», одразу думаєш, що близьке саме тобі, - наголосив завідувач кафедри ботаніки факультету біології, географії і екології Херсонського державного університету, професор Іван Мойсієнко. - А у нас якраз є Кардашинське болото - єдине торф'яне болото на півдні. Доля його схожа на долю Замглая. Частина цього об'єкту передана під дачі, частина під добування торфу, тому зараз залишилось дуже мало «первинного» природного середовища. До того ж, левова частина Кардашинського болота знаходиться у приватній власності, отже, шкідливе освоєння болота продовжується». 

Збереження екосистем суші є однією з Цілей сталого розвитку в Україні (15-та стаття). «20 травня 2020 року комісія Євросоюзу ухвалила екологічну стратегію до 2030 року, згідно з якою до цього строку до 30% земель на території ЄС повинні стати заповідними. При цьому частка земель з суворим режимом заповідності становитиме 10%. Це - дуже значний вклад у боротьбу з глобальним потеплінням і у прагнення відродити первинні екосистеми. Водночас ці перспективи виглядають якимось «космосом” для України, де намагаються тільки руйнувати природне середовище, використовуючи його під сільськогосподарські потреби або для промислової забудови”, - додав Іван Мойсієнко. 

Не дивно, що фільм «зонґ» і його  «природоохоронний» меседж пожвавив дискусію, яка в останні місяці розгорнулася навколо будівництва Каховської ГЕС-2. Ініціатори стверджують, що це вигідний інвестиційний проєкт, який стабілізує енергосистему України і поліпшить екологію пониззя Дніпра.

Але чи не криються за цим будівництвом якісь загрози природному середовищу та інші ризики - культурні, фінансові, логістичні?

Обговорюючи проблему, Наталя Бімбірайте, правозахисниця, громадська діячка, голова правління «Культурного центру Україна-Литва», директорка ГО «ІРЦ «Правовий простір», наголосила: «Не можна забувати, скільки шкоди принесло будівництво нині діючої Каховської ГЕС, яке відбувалося ще в Радянському Союзі, коли були затоплені величезні площі ораної землі і населені пункти, внаслідок чого, зокрема, ми втратили величезний пласт культурної спадщини, який не було досліджено. Таким чином ми втрачаємо свою історію, свою ідентичність. До того ж, згідно з висновками наукових експертів, будівництво другої черги Каховської ГЕС безповоротно знищить десятки червонокнижних видів флори і фауни, які знаходяться в екологічному ланцюжку. Усе це, у свою чергу, відгукується і на нашому здоров'ї.

На моє переконання, це справжня катастрофа, яка пошириться не лише на південь України, а й на Європу в цілому, якщо будівництво буде продовжено вже в наші часи. Треба замислитися, що ми взагалі робимо з Дніпром - з унікальною водною артерією».

Модератори кіноклубів неодноразово помічали, що події Мережі DOCU/CLUB - це не тільки документальне кіно, а саме потужні дискусії, які спонукають глядачів до реальних громадянських дій.

Тим більше, що зараз територіальні громади в Україні отримали відмінний «робочий» інструмент у вигляді децентралізації: якщо його використовувати правильно, можна систематично і цілеспрямовано впливати на владу на благо жителів громади.

Фільми кіноклубної колекції Docudays UA сприяють налагодженню діалогу між громадою та владою і кличуть людей об'єднуватися, щоб відстоювати свої права.

Нагадаємо, що до 7 грудня Мережа кіноклубів медіапросвіти з прав людини Docudays UA проводить конкурс мікрогрантів на адвокаційні проекти, реалізовані з використанням документального кіно. Це реальна можливість навчитися екологічно впливати на владу задля вирішення конкретних проблем. Переможці конкурсу отримають експертну та фінансову підтримку в розмірі до 1,000 євро в рамках проекту «Мережа DOCU/CLUB - за реформи!» за фінансування Європейського Союзу та Національного фонду в підтримку демократії.

Автор: Євген Ляшенко