Лізо, ходи додому

28 хв
Литва, Естонія
Права людини Права дитини

Для кого:

Юристи Журналісти Активісти / громадські організації Широке коло глядачів (від 18-ти років) Заклади ДПтСУ Працівники пенітенціарної служби України Державні службовці Учні Студенти Освітяни

Лізо, ходи додому

Маленька Ліза постійно кудись тікає. Її життя похмуре й жорстоке, тому вона шукає прихистку в природи, де в неї свій світ – там панують ігри, музика й магія. В дівчинки настільки багата уява, що вона примудряється переживати нескінченні запої батьків. Найбільш приголомшливим у цьому фільмі є те, що він дозволяє усвідомити жах ситуації, але не піддатися темряві гнітючих подій на екрані. У стрічці немає спроб подати якийсь соціологічний зріз – це радше результат бажання якомога правдивіше зафіксувати дорослий світ крізь незіпсутість дитячого сприйняття. Подібно до ранніх фільмів Лінн Ремзі, ця робота стала однією із найпрекрасніших творів про дитинство.

Режесерка

Оксана Бурая

Народилась у Вільнюсі 1972 року. Диплом бакалавра акторської майстерності здобула 1997 року. Того ж року розпочала післядипломне навчання у Литовській академії музики й театру. Диплом магістра кіно- й телережисури вона отримала 2003 року. 

Film poster
Films shorts
Films shorts

Переглядаючи документальний фільм «Лізо, ходи додому», з'являються емоції, які важко описати в кількох реченнях. Стрічка дає можливість зрозуміти проблематику ситуацій, які в нашому суспільстві зустрічаються, на жаль, часто. Фільм піднімає ті питання, про які неможливо мовчати, дає простір для роздумів у важливих етично-соціальних аспектах, у яких кожен повинен мати чітко сформовану позицію. Враження від сьогоднішньої дискусії з приводу перегляду — вибухові.

Відвідувачка кіноклубу Docudays UA Хмельницької обласної універсальної наукової бібліотеки